90 років тому стався один із найжахливіших геноцидів в історії людства — Голодомор. Мільйони людей загинули, свідомо приречені на голод радянською владою. Stand With Ukraine докладає зусиль для збереження пам’яті про ці трагічні, але мало відомі події, особливо в той час, коли Франція вже офіційно визнала Голокост і Вірменський геноцид. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, загальні людські втрати під час Голодомору 1932–1934 років становлять від 10 до 15 % населення України — 3,9 мільйона людей.

Що означає термін “геноцид”? У 1943 році польсько-єврейський юрист Рафаель Лемкін започаткував боротьбу за визнання поняття геноциду, яке згодом було закріплено в Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього у 1948 році. Ось що він казав про Голодомор: «Класичний приклад радянського геноциду, найтриваліший і наймасштабніший досвід русифікації — знищення української нації».

Голодомор має історичний контекст — поступову анексію України Росією, що розпочалася у XVII столітті, із ціллю стерти українську ідентичність, мову та культуру, але безуспішно. У 1918 році Україна здобула незалежність і навіть направила делегацію на Паризьку мирну конференцію. Однак російське вторгнення змусило країну знову підкоритися Москві, ставши радянською республікою. Хоча Україні було надано певну культурну автономію, це дедалі більше дратувало Кремль. Сталін боявся, що Україна, друга за чисельністю нація в СРСР, колись знову прагнутиме незалежності.

Перший крок до трагедії Голодомору — рішення Сталіна в 1929 році про колективізацію сільського господарства, що призвело до обвалу виробництва та зубожіння українських селян. На тлі світової економічної кризи після 1929 року радянська влада вимагала від України збільшення сільськогосподарського експорту. Від 1932 року цілі регіони були навмисно приречені на голод заради виконання московських квот.

7 серпня 1932 року ухвалено так званий «Закон про п’ять колосків»: за знайдене без дозволу зерно загрожувало 10 років таборів або навіть смертна кара. Поки мільйони селян помирали від голоду, Москва продовжувала експортувати зерно, щоб наповнити казну СРСР. Позбавлені хліба й будь-якої їжі, українці змушені були їсти траву та кору дерев, аби вижити. Відеопроєкт Uncounted детально розповідає про ці події. Архіви доводять, що цей голод був навмисним. Це був не випадок, а геноцид, спрямований на знищення української нації, як описує історик Тімоті Снайдер у книзі Криваві землі.

Майже століття потому в Москві править новий тиран, який відкрито наслідує Сталіна, нині реабілітованого в Росії. Володимир Путін ще на початку свого правління заперечував факт існування Голодомору. На щастя, наші суспільства змінюються: із 2000-х років розвиток історичних досліджень привів до визнання Голодомору геноцидом у 16 країнах, а Європейський парламент ще у 2008 році визнав його злочином проти людяності.

Stand With Ukraine продовжує боротися за те, щоб Голодомор був офіційно визнаний геноцидом. З поваги до жертв. Щоб сказати: ніколи знову.

Якщо ви хочете допомогти нам у цій боротьбі, напишіть своїм депутатам і сенаторам, розкажіть їм про цей геноцид і закликайте їх підняти це питання в парламенті та домогтися офіційного визнання Голодомору у Франції як злочину, яким він є.